Ми живемо вже у ХХІ столітті, проте статистика фактів насильства по відношенню до жінок є доволі невтішною. Хоча сьогодні в державі розгорнута широка соціальна інформаційна кампанія стосовно розголосу існуючої проблеми, в більшості випадків жінки-жертви насилля не готові винести на розгляд широкого загалу приховану від сторонніх очей жорстокість. Офіційна статистика відображає лише верхівку айсберга. Більшість випадків насилля над жінками відбувається, як це не сумно, в сім’ї.
І тут мова йде не тільки про фізичне насилля, а й його латентні форми: сексуальне, фінансове, психологічне, вербальне. Домашнє насильство носить прихований характер, тому що ані жертви, ані їхні кривдники не готові розказати про проблему сім’ї за її межами. Насильство не завжди можна побачити, бо воно ретельно приховане «пасивними жертвами» від сторонніх очей за страхом і відчуттям провини. Але воно завжди є одним з наслідків гендерної дискримінації. Насильство в сім’ї, незважаючи на те, є воно фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним, є одним з найбільших порушень прав людини – права на життя, фізичну та психологічну недоторканість. В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу, а іноді й життя. Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, – вселити в них надію, що вихід є. Починаючи із 1981 року, жінки-активістки всього світу, 25 листопада щороку відзначають як день боротьби проти насилля. У 1999 році Генасамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем за ліквідацію насилля по відношенню до жінок. Подолання проблем гендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища.
26 листопада 2019 року на запрошення практичного психолога Ірини Горожанської до студенток, які проживають у гуртожитку коледжу, завітала Анастасія Зеліско, провідний фахівець із соціальної роботи Чернівецького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Вона провела цікавий і вельми корисний відеолекторій на тему: «Поняття, види, профілактика та протидія насильству у сім’ї». Основні меседжі лекторію до слухачів були про те, що першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї; що необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення до насильств; і кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і бути собою.
