24 січня 2020 року в Чернівецькому коледжі дизайну та економіки відбулася VІІ педагогічна конференція на тему «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи». Дискусійна панель конференції стосувалась висвітлення результатів роботи та досвіду педагогічних працівників, які атестуються у 2019-2020 навчальному році.
В сьогоденні освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку кожної особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Саме постійний розвиток суспільства потребує від педагогічної науки нових, інноваційних підходів та методів навчання, а однією з важливих якостей педагога, умов успішності його як професіонала є готовність до інноваційної діяльності. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих викладачів і цілих колективів- модифікаторів, які на практиці переконуються в ефективності наявних методик навчання.
Креативний компонент готовності до інноваційної педагогічної діяльності виявляється через відкритість щодо педагогічних інновацій, гнучкість, критичність мислення, творчу уяву. Це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії. А інноваційна педагогічна діяльність викладача буде продуктивною тільки тоді, коли він повністю відмовиться від відомих штампів, стереотипів у навчанні, вихованні й розвитку особистості, діючих нормативів і створить нові цілі та принципи своєї діяльності.
Інноваційний потенціал кожного закладу вищої освіти залежить від педагогів, які з яскраво вираженим новаторським духом завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Викладачі коледжу вміють розв’язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні освітні інновації, про що й ділилися на Педагогічній конференції:
Марія Біла, викладач матеріалознавства, проаналізувала шляхи оновлення змісту освіти й навчальних технологій, їх узгодження із сучасними потребами та переконана, що для успішної інтеграції до світового освітнього простору потрібна орієнтація освітніх програм на компетентнісний підхід і створення ефективних механізмів його запровадження. Зважаючи на те, що постійно зростаючі матеріальні потреби людства спонукають сучасне виробництво товарів і послуг до інтенсивного розвитку і нещадної експлуатації природних ресурсів планети, Марія Миколаївна вважає доцільним активізувати увагу учасників освітнього процесу до питання екологізації системи вищої освіти. Це зумовлено потребами практики, насамперед, потребами виховання екологічно свідомої, дієздатної особистості, спрямованої на екологозберігаючі технології у ставленні до природи, суспільства, культури і людини, як найбільш вагомих і вічних цивілізаційних цінностей. Адже саме професійна підготовка фахівців, здатних працювати в умовах ринку, приймати самостійні рішення, оцінювати їх з позиції доцільності, можлива на основі реалізації ідей і принципів екологізації професійної діяльності.
Викладач іноземної мови Ірина Гнатюк зазначила, що питання мотивації завжди є актуальним як викладача, так і для студента, адже висока особиста мотивація – це 100% гарантія успіху у навчанні чи навіть у будь-якій іншій справі. На думку Ірини Василівни, розвивати інтерес, підвищувати мотивацію до вивчення іноземної мови покликані системи інтерактивних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких метод мовного портфоліо. Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для студентів, допомагаючи їм розвивати здатність до відображення та самооцінювання, таким чином надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання. Активно використовуючи сучасні технології та гаджети викладач пропонує студентам вивчати чи вдосконалювати іноземну мову за допомогою інтернету – спеціально підібраних сайтів, інтерактивних курсів, фільмів з субтитрами і багато іншого. Адже саме орієнтація студентів на самонавчання, викладача на перебудову особистісних установок і цінностей, які реалізуються в міжособистісному спілкуванні зі студентами є основою динамічності мотивів успішного навчання.
Ірина Добржанська, викладач історії України стверджує, що активне використання сучасних інноваційних технологій в педагогічній діяльності допомагає сформувати розширений кругозір компетенцій сучасного випускника і гідного громадянина України. інтерактивні технології навчання дозволяють активізувати освітній процес через власноруч створені викладачем і студентами презентації та проекти про історичні постаті, важливі події, річниці, факти з історії рідного краю та з історії всієї України. Ірина Михайлівна яскраво презентувала результати організованого зі студентами другого курсу фестивалю відеоробіт на тему – «Розірваний круг життя» присвячений дню пам’яті жертв голодоморів в Україні, та переконана, що саме такі технології навчання здатні стимулювати пізнавальний інтерес до історії, багато в чому сприяти відновленню змістовної сторони предмета.
Викладач художнього проектування Ніна Кучумова розповіла, що процес проектування в модній індустрії є надзвичайно складним і багатоелементним, оскільки в ньому задіяні не тільки розум, знання та вміння фахівця, але й його внутрішні почуття та спостереження. За допомогою логічного творчого мислення людина стає здатною робити відкриття, винаходи і створювати оригінальні художні образи, оскільки в усіх елементах творчості є естетичний початок і психологічні механізми, що розвиваються художньою діяльністю фахівця. Розвиток логічного і творчого мислення у студентів, використання на заняттях з художнього проектування найрізноманітніших евристичних методів дозволяє «розбудити» їх ініціативу, розкрити індивідуальні творчі здібності, розвинути логіку мислення у професійному напрямі. Саме це зумовлює специфіку підготовки студентів до технології проектної професійної роботи. На думку викладача, розвитку інтересу студентів до навчання та залучення в пізнавальну діяльність найкраще сприяє використання методу проектів, що дозволяє виявляти індивідуальність, дає можливість студенту проявити самостійність і творчість. Знання, вміння і навички, в такому випадку, перестають бути метою, стають засобом освіти, дозволяють кожному студенту самостійно освоювати проектну діяльність в галузі художнього проектування виробів, застосовувати практичні навики для вирішення конкретних професійних завдань.
Досвідом створення електронного комплексу методичного забезпечення з навчальної дисципліни «Комп’ютерна графіка» поділилась Людмила Мартинюк. Основу презентованих напрацювань складають авторські навчальні посібники «Комп’ютерна графіка: практикум», «PaintDotNet», «Corel Draw: теорія та практикум», «Adobe Photoshop: теорія та практикум», «Комп’ютерна графіка: навчальний посібник». Зазначений комплекс доповнюють інтернет-джерела для опрацювання теоретичного матеріалу. Для реалізації освітнього процесу Людмила Василівна вдало використовує освітню технологію проблемно-модульного навчання, вміло інтегруючи провідні чинники модульності і проблемності, встановлюючи взаємозв’язок різних методів навчання, їх взаємодоповнення і взаємопідсилення. Навчальну діяльність студентів скеровує в майбутнє, демонструючи перспективи та можливості використання комп’ютерної графіки в майбутній професії.
Викладач економічних дисциплін Тетяна Махній розповіла про актуальність створення циклу лекцій «Сучасна економіка». Тетяна Миколаївна зазначила, що починаючи з 2017 року успішно використовує на заняттях, позаурочних заходах, Днях науки презентовані матеріали, в яких розглянуті актуальні напрямки економічної науки. Викладач визначила основні риси сучасної економіки: глобалізація на базі Інтернету та ІТ-технологій, бізнес-аналітика, креативне підприємництво, цифрова економіка, економіка стартапів, технологічні інновації, економічне підґрунтя проблем бідності, поведінкова економіка та маркетинговий підхід до вирішення економічних проблем і акцентувала увагу присутніх, що еволюційна економіка є базовою для прикладних дисциплін і дає поштовх новітнім перетворенням економічної освіти.
Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки в умовах глобалізації стосується сторичного розвитку держави та перспектив, що пов’язані із так званими «високими технологіями» – вважає викладач математики Надія Фоглінська. Надія Борисівна переконана, що математика і математична освіта в сучасних умовах відіграють особливу роль у формуванні компетентної особистості, здатної до самовдосконалення та самоосвіти протягом життя. Здійснюючи науково-методичну роботу, працюючи над проблемою розробки пріоритетів у студентів в системі математичної освіти, викладач апробувала різні методики та інноваційні технології для успішного складання студентами державної підсумкової атестації та впевнена, що різноманітні інноваційні форми роботи та технології навчання математики сприяють інтенсифікації й оптимізації освітнього процесу. Вони дозволяють зробити навчання доступнішим і цікавішим, змоделювати різні ситуації, збагачувати досвід студентів через інтеграцію в навчальні і життєві ситуації та їхні переживання, вчити студентів формулювати власну думку, розвивати у студентів навички проектної діяльності, самостійної та творчої роботи.
Під час конференції Педагоги поділилась досвідом реалізації принципу професійної спрямованості, вважаючи, що для оптимізації підготовки до державної підсумкової атестації необхідно впроваджувати такі технологічні моделі, як перенесення акцентів з готових знань на формування у студентів здатностей самостійно розв’язувати проблеми, перенесення уваги викладача із формування обчислювальних навичок та навичок використання формул на розуміння студентами сенсу, важливості та можливостей застосування математичного матеріалу, перенесення уваги з вирішення окремих проблем на вирішення проблеми у контексті, перенесення акцентів у процесі навчання математики на формування у студентів стратегічних навичок навчання протягом життя.
«Новітні методики викладання, сучасні методи навчання – подібні вислови останнім часом часто можна почути в методичних завданнях викладачів. І це зрозуміло, адже перед сучасним викладачем стоїть завдання не просто передати запланований матеріал, а запалити, вмотивувати, іноді навіть спровокувати сучасну молодь» – повідомила викладач рисунку та живопису Тетяна Яворська. Проаналізувавши віртуальний простір, в якому багато часу проводять студенти коледжу Тетяна Дмитрівна виділила декілька методів навчання, які по справжньому працюють, мотивують та приносять результати, визначивши найбільш доцільним використання методу арт – марафону. Викладач детально спланувала умови марафону, сформувала групу студентів, які приймали участь в марафоні, що базувався на використанні актуальних соціальних мереж з використанням відповідних хештегів. Кожного дня учасники марафону виконували відповідні завдання і звітували викладачу, отримуючи ретельні поради стосовно своїх робіт. Такий підхід спонукав учасників марафону працювати швидко і якісно, щодня вдосконалюючи свою майстерність. Педагог презентувала результати арт – марафону, яскраво демонструючи переваги такого методу, що насправді розпалює азарт студентів пройти дистанцію до кінця, як би складно іноді це не було, створює неабияку мотивацію, завдяки якій досягається відоме поняття «практика, практика і ще раз практика», адже це і є найголовнішим у формуванні мистецьких навичок.
Презентовані викладачами новації щодо якісної та успішної організації освітнього процесу в коледжі, свідчать про здатність педагогів до адекватного сприйняття потреб суспільства й відповідного коригування своєї роботи задля підготовки молоді до активних майбутніх суспільних процесів. Інноваційність в даному випадку є результатом наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду, а викладачі – новатори створюють особливе освітнє середовище, яке передбачає оновлення змісту освіти, методів, форм навчання і виховання, розробку й впровадження нових та поширення вже існуючих педагогічних систем, розуміння й бачення педагогічним колективом тих змін, які спрямовані на оновлення усіх компонентів освіти та мають системний характер.
no images were found