Анастасія Койцан: «Навчання в коледжі стало важливим етапом мого життя. Ще з дитинства мріяла створювати одяг та займатися творчістю. Колись усе починалося з маленьких ляльок. Я шила для них сукні, створювала маленькі образи для них, підбирала тканини та вигадувала нові фасони. Тоді це була дитяча гра… але вже тоді я відчувала – це щось більше. Вибір цього закладу був для мене цілком усвідомленим. За роки навчання я отримала багато корисних знань і практичних навичок, які допомогли мені краще зрозуміти особливості швейного виробництва та дизайну одягу. Особливо цінним став досвід участі у творчих проєктах, конкурсах і практиках на виробництві, де я змогла проявити свої здібності та вдосконалити професійні вміння. Коледж подарував мені нових друзів, однодумців і безліч яскравих спогадів. Щиро вдячна викладачам за підтримку, терпіння та професіоналізм. Саме тут я зрозуміла, що обрала правильний шлях, адже сьогодні працюю у сфері швейного виробництва та продовжую розвиватися у своїй професії. Особливе місце у моїх спогадах займають мої одногрупники. За роки навчання ми стали справжньою командою, підтримували одне одного, разом долали труднощі та раділи успіхам. Саме завдяки дружній атмосфері навчання було цікавим і насиченим. З вдячністю згадую студентські роки, адже вони стали часом розвитку, нових можливостей і важливих досягнень».
Єлизавета Григорій: «Хочу подякувати коледжу за яскраве студентське життя, у якому було багато заходів, друзів, жартів і просто веселих моментів. Окрему повагу хочу висловити людям, які надихали нас – нашим любимим викладачам, які вчили любити, сміятися, а також навчали вчитися на власних помилках. Пам’ятатиму аудиторії, які були переповнені сміхом, грандіозними амбіціями, планами та щирістю. Особливо цінними були моменти, коли ми з групою вчилися бути одним цілим, любити й довіряти одне одному. Нас завжди підтримувала куратор, яка любила й цінувала нас, а інколи, немов мама, могла пригорнути та підказати правильний шлях. Я щиро вдячна за студентську активність, яка супроводжувала мене від першого до четвертого курсу. Цей період був сповнений планів, інколи – суперечок, пригод та незабутніх емоцій. Це був прекрасний досвід проявляти себе й не боятися виходити з тіні – моменти, за якими я буду сумувати. Коледж допоміг мені знайти ще більше друзів, з якими я поруч від першого курсу й до сьогодні. Нас об’єднала атмосфера мистецтва, яка панує в коледжі, спільні ініціативи, пригоди та жарти. А найголовніше – стіни коледжу, які допомогли нам познайомитися й стати великою підтримкою одне для одного. Окремо хочу згадати затишну їдальню з неймовірним сервісом і смачною кавою. Я хочу в цьому інтерв’ю подякувати всім викладачам, працівникам коледжу, своєму любому куратору Ірині Володимирівні та групі за ці чудові чотири роки, які навчили мене бачити прекрасне в маленьких речах, любити й плекати наше мистецтво, шанувати свої мрії та надії, а також жити моментами. Дякую!»
Анастасія Ткачук: «Коли я вступала на спеціальність «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» у Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну, то навіть не уявляла, що навчання може бути наскільки захопливим, і атмосфера – такою щирою та відкритою. Мені неймовірно пощастило навчатися тут, адже коледж став для мене другою домівкою. З перших днів вражав високий рівень професіоналізму викладачів. Вони не просто читали лекції, а щиро вболівали за успіхи кожного з нас. Завжди були відкриті до діалогу, підтримували наші ідеї та допомогали вірити у власні сили, за що їм величезна вдячність! Для мене студентські роки були незабутніми завдяки друзям, які були поруч три роки кожного дня. А зараз приходить розуміння, що попереду чекає велике майбутнє завдяки отриманим знанням. Спогади, які залишаться назавжди, – це студентська рада, яскраві заходи, благодійні акції та незабутні моменти з друзями на перервах. Я безмежно вдячна Чернівецькому фаховому коледжу технологій та дизайну за ці прекрасні роки, за затишок, підтримку та якісну освіту, крутий старт у професійне майбутнє. Це заклад, який не просто навчає, а виховує впевнених у собі фахівців і дарує найкращі студентські роки. Абітурієнтам, які ще вагаються, я б порадила не боятися, тому що роки, проведені в нашому коледжі, назавжди залишаться одними з найкращих в житті!»
Микола Аниськов: «Моє навчання та життя в коледжі було різноманітним та цікавим. Були різні конкурси, спортивні заходи, покази мод та інше. Перший курс навчання був найцікавішим, оскільки саме тоді я отримав багато позитивних емоцій, та й навчання було більш легким, ніж наступними роками. Другий і третій курси були вже складнішими і насиченішими. І це не дивно, це вже були перші кроки в здобутті професії, але завдяки різноманітним конкурсам та інтелектуальним заходам все вдалося. Я можу сказати, що мені сподобалося найбільше – участь у спортивних змаганнях та в показах модельного агентства «Рута». У такі моменти відчувалось, що ми, студенти й викладачі, як одна велика сімʼя. Загалом атмосфера коледжу дуже унікальна та особлива! Про навчання я можу сказати, що було нелегко, але я отримав корисні знання і здобув професію, в якій я хочу зростати і розвиватися далі. Викладачі були уважні і завжди намагались допомогти, коли було складно, і йшли назустріч у різних ситуаціях. Загалом я можу сказати, що мені сподобалось навчання і атмосфера у коледжі. Я б обовʼязково порадив його молоді».
Софія Портей: «Навчання в коледжі стало для мене важливим етапом не лише у професійному, а й у особистісному розвитку. Ще з дитинства мене цікавила індустрія моди, тому я свідомо обрала спеціальність «Моделювання та конструювання виробів легкої промисловості» та саме цей коледж. За роки навчання я отримала не лише знання та практичні навички, а й краще зрозуміла себе, свої інтереси та обрала напрямок, у якому хочу розвиватися далі. Під час навчання я була учасницею модельного агентства коледжу «Рута», брала участь у модних показах, творчих проєктах та заходах. Також проходила практику на підприємстві з виготовлення весільного вбрання та в майстерні, де отримала цінний практичний досвід роботи у сфері створення одягу. Особливо цікавими для мене стали третій та четвертий курси, адже тоді я почала більше цікавитися індустрією моди не лише з творчого боку, а й з точки зору маркетингу та бізнесу, а це розуміння отримала на дисциплінах з маркетингу та економіки. Мені дуже запам’яталися пари з режисури показу мод, психології та комунікації, адже саме вони допомогли краще зрозуміти важливість подачі моделі, взаємодії з людьми та впевненості у собі. Вважаю, що ці знання будуть корисними не лише в професії, а й у житті загалом. Коледж дав мені багато знайомств, досвіду, яскравих спогадів та можливість спробувати себе в різних напрямках. Я вдячна викладачам за підтримку, мотивацію та знання, які допомогли мені зробити перші кроки в професійному розвитку».
Софія Гамаль: «Здається, лише вчора ми вперше переступили поріг коледжу, ховаючи хвилювання за невпевненими посмішками, а вже трохи більше ніж за місяць – випуск. Ці три роки стали для мене справжнім тренажером витривалості, творчості та дорослішання. Студентське життя – це не лише про пари, це про контрасти. Я ніколи не забуду ті безсонні ночі, коли дописувалася курсова робота, а серце вискакувало з грудей від паніки перед важливими екзаменами, але яке ж то було щастя – вийти з аудиторії з омріяною п’ятіркою! Одним із найяскравіших і водночас найхвилюючіших моментів стала участь у конкурсі «Міс Коледж». Тижні репетицій, вибір, яка сукня краща, тремтіння в колінах перед виходом на сцену – це був виклик. І хоча головна корона дісталася іншій, титул «Міс Чарівність» та підтримка одногрупників та куратора подарували мені значно більше, а саме – віру в себе та незабутні емоції. Коледж дав можливість кожному з нас знайти свій шлях: хтось брав участь у навчальних проєктах, хтось підкорював спортивні майданчики, а хтось – творчі конкурси. Щиро любили, іноді боялись через дедлайни, але разом долали всі труднощі. Дякую коледжу за знання, за характер і за найкращих друзів, з якими тепер нічого не страшно у дорослому житті!»
Маріна Ткачук: «У 2022 році я вперше стала студенткою. Увійшовши в Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну на День відкритих дверей, я була в очікувані нового і цікавого. І так воно і сталось. Я обрала спеціальність «Технології легкої промисловості» освітньо-професійнаої програми «Моделювання та конструювання виробів легкої промисловості». У коледжі я познайомилась з різними цікавими, класними людьми. Хтось надихав, хтось мотивував, хтось підтримував, хтось давав цінні уроки життя, хтось робив сірі та похмурі дні яскравішими і незабутніми. Я щиро вдячна кожному, хто був зі мною протягом цих чотирьох років у коледжі. Хочу в першу чергу подякувати моєму куратору Товкач Ірині Володимирівні. Завдяки Вам я виросла як особистість і стала впевненою та самодостатньою людиною. Великий внесок зробили наші викладачі, вони стали для мене прикладом і натхненням, дякую Вам. У коледжі я також знайшла вірних друзів, з якими ми пройшли «вогонь і воду», сміх і сум, яскраві та сумні моменти. Особливо яскраво я запамʼятаю всі заходи, які були в коледжі – це по–справжньому безцінні моменти. За ці чотири роки я була заступником старости групи, старостою групи, заступником голови студентської ради і пишаюсь тим, що я стала частинкою цього крутого коледжу. Коледж дозволяє тобі бути різною, проявляти себе і свої ідеї, розкривати свої таланти і бути собою. Ці роки залишаться в моєму серці назавджи, і я з впевненістю можу сказати, що це найкращі студентські роки. Маленька порада тим, хто це читає: якщо ви думаєте вступати чи ні, то відповідь – однозначно ТАК! Бо саме в цьому коледжі ви проживете найкращі студентські роки, я в цьому впевнена!»
Марина Бужниця: «Роки навчання в коледжі залишили для мене дуже теплі та незабутні спогади. Саме тут я не лише здобула знання та професійні навички, а й знайшла справжніх друзів, підтримку та натхнення для розвитку. Навчання було насиченим і цікавим, адже ми брали участь у різних навчальних проєктах та творчих заходах. Особливо запам’ятався перший захист курсової роботи з матеріалознавства, переживання зашкалювали, серце билось так, наче ось-ось і вистрибне, але на той час я ще не розуміла наскільки це була найлегша курсова та найлегший захист. Для когось важливою частиною студентського життя було модельне агентство, для когось – сцена, спорт чи волонтерська діяльність. Усі ці події об’єднували нас і створювали особливу атмосферу студентських років. Найцінніше, що залишилося після завершення навчання, – це досвід, спогади та люди, з якими ми разом пройшли цей шлях. Коледж став для мене місцем можливостей, розвитку та перших досягнень. Я щиро вдячна викладачам за терпіння, мудрість, мотивацію та щире бажання допомогти кожному студенту розкрити свій потенціал. Ви не просто навчали – ви надихали, підтримували у складні моменти та допомагали рухатися вперед. Коледж став для мене другою домівкою, місцем нових знайомств, яскравих подій і незабутніх спогадів. Тут залишилася частинка мого серця, адже саме ці роки стали важливим етапом мого життя, який я завжди згадуватиму з теплом і вдячністю. Бажаю коледжу процвітання, талановитих студентів і нових досягнень!»
Анастасія Наконечна: «Навчання в коледжі добігає кінця, три роки промайнули дуже швидко. Настав час прощатися, але я завжди буду пам’ятати шлях, який я пройшла у стінах коледжу, буду пам’ятати викладачів, які вклали в мене свою мудрість, поради і досвід, доброту та щирість, які дали мені змогу проявити себе, підштовхнули рухатися вперед і ніколи не зупинятися. За період навчання я брала участь у конкурсах, конференціях, отримувала нагороди і навіть спробувала себе в ролі моделі, ці емоції не забуваються, спогади залишаться зі мною назавжди. Усі мої перші кроки були зроблені під керівництвом Людей, які вірили в мене та допомагали у всьому. За цей час я кардинально виросла як особистість, спеціаліст, і я продовжу рухатися, адже все життя попереду. Здається, що всі двері відчинені, а надія, яка живе в мені, буде вести мене лише вперед. Я буду з радістю згадувати цей час студентства, це час, коли я, сповнена мрій знайти своє місце в цьому величезному світі, вирушаю в самостійне життя. Перший крок я зробила, буду йти далі, дякую кожному, хто був зі мною, дякую, Коледже!!!»
Іванна Пʼєтчик: «Мої три роки навчання в коледжі стали для мене дуже важливими та незабутніми. За цей час я не лише здобула професійні знання, а й відкрила себе як творча особистість. Я навчаюся за спеціальністю «Технології легкої промисловості», і мені дуже подобається моя майбутня професія. У коледжі було багато практичних занять, завдяки яким я навчилася працювати з виробами, оволоділа конструюванням та технологією пошиття. Окрім навчання, я завжди брала активну участь у житті коледжу. Протягом усіх років я співала в гуртку «Мистецькі студії», виступала на концертах та різних заходах. Також була на вокальних конкурсах, де неодноразово здобувала перемоги. Сцена стала для мене місцем, де я могла проявити себе та отримати багато яскравих емоцій. Крім творчої діяльності, я брала участь у волонтерських заходах коледжу. Мені завжди подобалося бути активною в студентському житті та долучатися до різних ініціатив. Коледж подарував мені багато досвіду, нових знайомств і теплих спогадів. Я вдячна викладачам за підтримку та знання, які вони мені дали. Після завершення навчання я планую працювати за своєю професією та розвиватися далі у сфері легкої промисловості»
Анастасія Гажук: «Коледж став для мене не просто місцем навчання, а справжньою частиною життя. Саме тут я зустріла людей, які залишаться в моєму серці ще надовго. За ці роки було багато щирих розмов, підтримки, сміху, спільних переживань і моментів, які хочеться згадувати з теплом. Дуже цінно, що поруч були люди, з якими навіть звичайні будні ставали особливими. Окремо хочеться подякувати викладачам за їхнє ставлення, терпіння та підтримку. Вони не лише давали знання, а й вірили в нас, допомагали, мотивували та завжди ставилися по–людськи. Саме завдяки такій атмосфері хотілося приходити в коледж не лише через навчання, а й через відчуття комфорту та тепла. Наше студентське життя було дуже яскравим і різноманітним. Квести, заходи, конкурси, проєкти, святкування – усе це подарувало безліч емоцій і спогадів. Кожна така подія ще більше об’єднувала нас і робила ці роки незабутніми. Я вдячна коледжу за людей, досвід і моменти, які назавжди залишаться в пам’яті. Тут я не лише навчалася, а й дорослішала, вчилася бути впевненішою в собі, цінувати підтримку та людей поруч. І хоч цей етап добігає кінця, спогади про нього завжди будуть для мене дуже теплими та особливими»
Наталія Унгурян: «Коли я стала студенткою Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, я навіть не уявляла, наскільки це змінить моє життя. Спочатку було страшно, мабуть, як і кожному з нас, але згодом коледж став місцем, де я змогла знайти себе. Саме тут я відкрила нові можливості, стала керівником волонтерського сектору Студентської ради та відчула, що таке справжня студентська родина. Завдяки підтримці наставників, а особливо куратора Товкач Ірини Володимирівни, я брала участь у багатьох заходах, розкрила свої творчі здібності та зрозуміла, ким хочу бути в майбутньому. Я знайшла професію, якою щиро пишаюся. За роки навчання було багато важливих моментів, але особливим для мене стало звання «Найкращий студент року міста Чернівці». Я щиро вдячна своїм друзям, викладачам і всім, хто був поруч у ці роки. Я сумуватиму за нашими парами, розмовами та атмосферою коледжу. Коледж подарував мені не лише знання, а й упевненість у собі та сміливість бути собою».
Олександра Шевчук: «Насправді, коли я вперше прийшла в цей коледж і почула, що зовсім скоро буде наша перша практика, то дуже злякалась. Я сіла за швейну машинку вперше у житті й навіть не знала, як правильно її заправити. Усе здавалося таким складним і незрозумілим. Було багато невдач: щось не виходило, тканина псувалась, доводилося переробляти роботу по декілька разів. А мені так хотілося, щоб усе вдалося з першого разу. У якийсь момент я навіть подумала, що це не моє і, можливо, я просто не впораюсь. Але я не здалась. Мене дуже підтримали близькі люди, які сказали просту, але важливу фразу: «Рим не за один день будувався». Саме тоді я зрозуміла, що будь-яка справа потребує терпіння, часу та великої праці над собою. Я продовжувала вчитися, шила, порола і знову шила. І з кожною новою роботою бачила свій прогрес. За роки навчання коледж став для мене не просто місцем навчання, а справжньою школою життя. Тут мене навчили правильно конструювати вироби, розуміти технологію створення одягу, працювати уважно та відповідально. Наші викладачі завжди підтримували нас, ділилися знаннями, мотивували не боятися труднощів і рухатися вперед. Я дуже вдячна кожному викладачу за терпіння, підтримку та віру в нас. Окрім навчання, студентське життя було дуже яскравим і насиченим. Я обожнювала живопис, брала участь у різних конференціях, бізнес-проєктах та творчих заходах. Це допомогло мені розвиватися не лише у професії, а й як особистості. Коледж дав можливість відкрити себе з різних сторін, знайомитися з новими людьми, вчитися працювати в команді та не боятися проявляти себе. Саме тут, у коледжі, я зустріла чудових людей, які стали важливою частиною мого життя. Студентські роки подарували багато щасливих моментів, теплих спогадів та емоцій, які я завжди берегтиму у своєму серці. Сьогодні я з впевненістю можу сказати, що обожнюю свою професію. Це сфера, у якій завжди є можливість розвиватися, вдосконалюватися та відкривати для себе щось нове. Я впевнена, що попереду на мене чекає ще багато можливостей і відкритих дверей, адже якщо по-справжньому любити свою справу та наполегливо працювати – усе обов’язково вийде. Хочу побажати новому поколінню студентів нічого не боятися. Не бійтеся помилятися, тому що помилки – це нормально. Саме через них ми вчимося, стаємо сильнішими та досвідченішими. Вірте у себе, будьте терплячими, не здавайтеся після перших труднощів і завжди йдіть до своєї мети. Терпіння, натхнення, творчості та великих успіхів вам!»
Каріна Григор’єва: «Студентські роки – це один із найяскравіших періодів мого життя. Я ні на мить не пожалкувала, що обрала саме Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну. Цей вибір став початком мого шляху – цікавого, часом складного, але надзвичайно цінного. За ці чотири роки коледж допоміг мені відкрити власні таланти, зрозуміти свої сильні сторони й повірити в себе. Я намагалась ніколи не зупинятись, навіть коли було важко, і з гордістю можу сказати, що мені вдалося багато чого досягти. Атмосфера в коледжі – це окрема історія. Сюди завжди було приємно повертатись. Я із задоволенням відвідувала різноманітні заходи, які проводились у стінах коледжу – вони надихали, давали нові ідеї, заряджали енергією. Найбільше мені запамʼятався четвертий курс – напевно, тому що саме тоді коледж став для мене по–справжньому рідним. Зʼявилося глибоке усвідомлення свого напрямку, мети, того, куди я йду. Викладачі – це люди, які залишили в моєму серці теплі, щирі спогади. Вони були поруч не тільки як наставники, а й як друзі. А моя група – це окремий маленький світ. Рідна, весела, іноді гучна, іноді спокійна, але завжди щира й справжня. Ми були дуже різні, але саме в цій різності була наша сила. Разом ми пережили безліч моментів – незабутніх і важливих. Коледж відкрив у мені багато нового, допоміг сформуватися як людині. Я надзвичайно вдячна за ці роки – за знання, досвід, підтримку, знайомства й натхнення. Цей період життя назавжди залишиться особливим і дуже дорогим для мене»
Олександра Труфін: «Ще на останніх роках навчання в школі я знала, що далі навчатимусь у цьому коледжі. Особистість моя завжди прагнула до чогось цікавого, до шансу проявити себе, і я безмежно вдячна викладачам за можливість розширити «творчі» горизонти. За ці швидкоплинні чотири роки я змогла знайти однодумців та друзів, спостерігала за високим рівнем професіоналізму викладачів, користувалася їх підтримкою та порадами у процесі навчання. Безліч яскравих заходів, які давали шанс розкрити свій потенціал, залишились у пам’яті приємними спогадами. Конкурси, виставки, «Модні проєкти» – усе це було невід’ємною частиною мого студентського життя, тож я ніколи не сумнівалась у правильності свого рішення обрати саме цей коледж»
Олена Деліцой: «Кожен студентський рік у коледжі дарував мені щось особливе – це період, який залишить найтепліші спогади в моєму серці. Тут я не лише здобула знання за обраною спеціальністю, а й знайшла справжніх друзів, натхнення від викладачів та можливість спробувати себе в різних ініціативах. Це були роки відкриттів, самореалізації й впевнених кроків до моєї мрії. Навчання в коледжі дало мені не лише професійні знання, а й великий життєвий досвід. Окремим досягненням для мене стало те, що завдяки старанням і наполегливості я брала участь у студентських наукових конкурсах та фінансових квестах, отримувала відзнаки за активність у житті коледжу. Найбільше ціную в коледжі викладачів, які щиро вболівають за своїх студентів і завжди готові підтримати та підказати. Саме їхня підтримка, цікаві заняття та поради допомагали мені рухатися вперед. Вірте у себе, не бійтеся брати участь у проєктах і конкурсах, спілкуйтеся з викладачами та цінуйте цей неймовірний період життя – він вартий того, щоб запам’ятатися назавжди»
Олена Вакараш: «Коледж для мене – це не просто навчальний заклад. Це місце, яке стало моїм другим домом, де я виросла, змінилася і відкрила себе по–новому. Я обрала спеціальність «Облік і оподаткування» і не пожалкувала жодного разу. Але найбільше я вдячна не лише за знання, а за людей, яких тут зустріла. Саме тут я знайшла справжніх друзів. Тих, з ким було смішно до сліз, з ким можна було поговорити по душах, підтримати одне одного в найрізніших ситуаціях. Гуртожиток навчив мене самостійності, терпінню і ще більше – дружбі. Ми ділили кімнати, їжу, радість і навіть інколи сльози. Але саме це робило наше студентське життя таким справжнім. Окреме місце в моєму серці займає участь у студентській раді. Я була керівником спортивного сектора – і це була не просто посада, а справа, яка мене надихала і якою я жила. Ми багато чого змінили у спортивному житті коледжу. Я пишаюся тим, що ми разом відродили спортивний дух: проводили змагання, активності, а також брали участь в змаганнях з іншими коледжами, де з кожним разом покращували результати. Було складно, але ще більше – цікаво. Коли бачиш, як студенти з азартом виходять на майданчик – розумієш, що це все недарма. Тепер, коли наближається випуск, в мене на серці тепло, але й трохи щемно. Здається, ніби ще вчора я тільки переступила поріг цього коледжу, а вже сьогодні – прощаюсь. Але йду з вдячністю – за кожен день, за кожну людину, за кожен урок, який я тут отримала. Мій коледж назавжди залишиться в моєму серці».
Ніка Соколовська: «Коли я ще була абітурієнткою, я страшенно боялась невідомості: чи буду отримувати задоволення від навчання, чи матиму друзів й чи взагалі правильно я обрала професію? Думаю, ці переживання та сумніви знайомі кожному на початку. Але дійсність виявилась набагато кращою, ніж я собі уявляла. Саме тут, у коледжі, я здобула безцінні знання, знайшла чудових друзів, брала участь у різноманітних заходах, зрозуміла, що аж ніяк не помилилась у виборі професії, впевнилась у власних силах й можливостях. Найважливіше, що я отримала, це, звісно, неповторний досвід та теплі спогади, які назавжди залишуться в моєму сердечку. Я настільки зріднилась з цим місцем, що мені дуже тяжко й сумно залишати його. Хочеться окремо подякувати викладачам не тільки за їхній професіоналізм, але й за людяність, підтримку та розуміння студентів. А також моїм любим куропаточкам з групи 4–182Б за ці незабутні студентські роки, які ми провели разом (особливо Сані, Еві, Насті та Мар’яні, люблю вас). Порада для тих, хто це читає, – вчіться, живіть, кохайте і не бійтесь випробувати нове. З любов’ю ваша Ніця»
Данило Фока: «Я в захваті. Саме так коротко можна описати мої враження від 3–х років, проведених у нашому коледжі, хоча, звісно, усі враження неможливо вмістити в одне речення. Після школи цей коледж став ковтком свіжого повітря, подарував таке відчуття, наче до нього і не жив по-справжньому. Нові люди, нові друзі, викладачі, які справді навчають і горять своєю справою – це все і не тільки я зустрів саме тут, і якщо мене колись хтось спитає, в який коледж краще йти в Чернівцях, я не зможу порекомендувати інший коледж, тому що всі спогади, емоції і знання, які я отримав тут, неможливо ні з чим зрівняти. Я багато чого навчився, багато з чим впорався і це був незамінний досвід. І в кінці залишається лише неймовірно добрий теплий сум за друзями, за навчанням тут… Так, трохи сумно від того, що потрібно з цим усім попрощатись, але спогади про ці часи залишаться в моїй пам’яті назавжди»
Каріна Гоменюк: «Ось і все. Мої студентські роки в коледжі добігають кінця, але саме цей період мого життя запамʼятався найбільше. Коледж став для мене другим домом, де я зустріла неймовірних людей – і серед студентів, і серед викладачів. Саме тут я зрозуміла, ким хочу бути і куди рухатись далі. Але, мабуть, найбільше запам’ятався перший день практики – тривожно, цікаво і дуже по–дорослому. А ще назавжди в пам’яті – наші студентські заходи – багато сміху, креативу і командного духу. Цінуйте час у коледжі, беріть участь у всьому, що пропонують, не бійтеся запитувати і пробувати. Тут кожен має шанс стати кращою версією себе!»
Аліна Стругар: «Я випускниця Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну спеціальності «Облік та оподаткування». Коледж дав мені ґрунтовні знання та розвинув практичні навички у сфері фінансів. Досвід ведучої на заходах коледжу удосконалив мої комунікативні здібності та впевненість. Під час навчання я отримала не лише фахові знання, а й цінні навички критичного мислення, набула вміння працювати в команді. Майбутнім студентам раджу бути активними та використовувати всі можливості для особистісного зростання, адже для цього в коледжі створені всі умови. Я вдячна коледжу за знання, досвід та незабутні спогади, що стали фундаментом для мого майбутнього!»
Каріна Нікіта: «Моє навчання в Чернівецькому фаховому коледжі технологій та дизайну – це період особистісного зростання та професійного становлення. Це був не просто період здобуття знань – це був шлях пошуку себе й справжнього професійного покликання. На початку все здавалося новим, невідомим і трохи бентежним: нові предмети, нові люди, нові виклики… Але з кожним днем, з кожним семестром я ставала впевненішою. Страхи поступово зникали, поступаючись місцем цікавості, захопленню і справжньому бажанню вчитися. Спеціальність «Облік і оподаткування» відкрила для мене зовсім інший світ – світ точних цифр, фінансової відповідальності та структурованого мислення. Я зрозуміла, як важливо мати аналітичне мислення, увагу до деталей і бажання постійно вдосконалюватись. Робота з податковою звітністю, балансовими відомостями та економічними показниками стала не лише частиною навчання, а й справжнім професійним інтересом. Та найбільше я вдячна коледжу за людей, що оточували мене. За щирість, за доброзичливість, за підтримку, яку ми щодня відчували від викладачів. Вони були поруч не лише на парах, а й тоді, коли було важко, коли сумнівалась у собі, коли потрібне було добре слово або щира порада. Я пройшла через багато важливих моментів – участь у конкурсах, курсові, практика, хвилювання перед заліками й захистами. Але найбільше залишиться в пам’яті – це відчуття, що ти частина чогось великого і справжнього. Частина дружньої студентської родини. Попереду – нові цілі: продовження навчання, перші кроки в професії, мрія стати справжнім профі в бухгалтерській справі. Але де б я не була, частинка мого серця завжди залишиться тут – у стінах рідного коледжу, який став стартовим майданчиком для моїх мрій і досягнень»
Катерина Судас: «Навіть не віриться, що позаду вже чотири роки навчання. Здається, зовсім нещодавно я вперше переступила поріг коледжу – з хвилюванням, очікуваннями й мріями. Студентські роки в Чернівецькому фаховому коледжі технологій та дизайну стали для мене не просто періодом навчання – це був час зростання, самореалізації та справжнього натхнення. Коледж став для мене більше, ніж місцем навчання – це мій другий дім, де завжди панує тепла атмосфера, підтримка і справжня творчість. Тут я зустріла людей, які назавжди залишаться в моєму серці. Я щаслива, що навчалася саме тут. За всі роки я завжди намагалась бути прикладом для інших – у навчанні, участі в цікавих заходах, у ставленні до обов’язків. Все вдавалось мені, бо було зігріте любов’ю. Я щиро захоплююсь своїми викладачами – вони для мене не просто наставники, а й друзі, рідні. Вони вірили в мене, надихали, підтримували. Я вдячна кожному, хто був поруч – одногрупникам, друзям, викладачам, адміністрації. Саме завдяки вам я зростала не тільки як фахівець, а й як особистість. Коледж навчив мене дисципліни, витримки, впевненості у власні сили й любові до своєї справи. Я йду з коледжу з теплом у серці, з гордістю за все, чого вдалося досягти, та з величезною вдячністю до кожного, хто був частиною мого шляху. Коледж навчив мене не лише фаху – він допоміг мені стати собою».
Евеліна Косован: «Ще з дитинства я мріяла сторювати одяг, навчитися моделювати та втілювати ідеї в життя. А ще я страшенно любила малювати. Закінчивши школу, я дивилась на фото коледжу та побачила ті самі мольберти, які стояли в 5–ій аудиторії. Саме тоді я зрозуміла, що хочу навчатися саме тут. 4 студентських роки пройшли швидко, хоч було і важко, але це все того варте, повірте. Сумно, що ще трішки – і я вже буду стояти на врученні диплому, згадуючи свої вступні екзамени, обідню перерву біля «Тайстри», хвилювання на модних показах колекцій, полегшення після здачі курсових та хороші незабутні години перебування в коледжі з хорошими людьми. Живіть в моменті та радійте кожній миті свого життя!»
Дарина Гушул: «Навчання в коледжі стало для мене справжнім відкриттям. Це були найкращі чотири роки, наповнені не лише знаннями, а й теплими емоціями, дружніми моментами та незабутніми подіями. Завдяки нашим уважним, розумним і завжди готовими нас підтримати викладачам ми не просто засвоювали матеріал, а й активно розвивали практичні навички. Брали участь у різноманітних олімпіадах та цікавих конкурсах, завжди відкриваючи для себе щось нове та цікаве, це дало особисто мені можливість відчути впевненість у власних силах та творчих здібностях. Коледж став для мене не тільки місцем нових знань, а й місцем, де я познайомилась з дуже творчими і талановитими людьми, моїми одногрупниками та викладачами. Разом ми святкували перемоги, підтримували одне одного в складні моменти й завжди мріяли про майбутнє. Вірю, що цей шлях був лише початком чогось великого. І знаю, що кожен випускник нашого коледжу розуміє та поділяє ці відчуття».
Анастасія Кордунян: «Завершення навчання в коледжі – це важливий етап у моєму житті, це радісна й хвилююча подія водночас. Роки навчання були насичені знаннями, новими знайомствами та незабутніми моментами. Коледж став для мене не лише місцем навчання, а й простором розвитку, підтримки та самореалізації. Навчання в коледжі було насиченим: ми разом творили, сміялися, іноді хвилювались, але завжди йшли вперед. Вдячна викладачам за їхню мудрість і знання, а друзям – за щирість і спільні пригоди. Студентське життя навчило мене відповідальності, командній роботі та вмінню знаходити рішення в складних ситуаціях. Я з теплом згадуватиму кожен день, проведений у стінах нашого коледжу. Це був чудовий старт для мого майбутнього!»
Діана Качула: «Протягом трьох років коледж став для мене великою, затишною родиною, місцем, куди я з радістю приходила, навчалась, комунікувала і відкривалась новому. У стінах коледжу я знайшла не лише знання, а й справжніх друзів, щирих, відкритих людей, з якими разом долала шлях навчання. Щиро дякую викладачам за підтримку, віру в нас та безцінні знання – усе це я беру з собою у майбутнє. Особливо запам’ятались численні конкурси та яскраві заходи, у кожному з яких я намагалась брати участь. Дні завжди були насиченими – саме це мені подобалося найбільше. Не забуду й недоспані ночі, зусилля, які я вкладала в навчання. Але я точно знаю: усе це було не даремно. Модельне агентство «Рута» подарувало мені незабутні емоції, безцінний досвід та впевненість у собі. Завдяки Чернівецькому фаховому коледжу технологій та дизайну я стала відкритішою, сильнішою, натхненнішою. Тепер я готова до нових звершень і не боюся мріяти про більше!»
