4 Жовтня 2020
Сьомий день марафону до Дня міста ми завершуємо німецьким костюмом

Перші відомості про німців на Буковині знаходимо вже в середні віки. Це були комерсанти (торгівці), які прийшли сюди з Семигороддя. Вони осіли в містах Сірет і Сучава, а згодом і східніше в деяких молдавських містечках. Приєднання Буковини до Австрії у 1775 році викликало нову хвилю міграції німців. Спочатку це були військові, службовці та ремісники, які спершу поселялися в Чернівцях, Сереті та Сучаві.

І тільки у 80 ті роки XVIII століття почалася міграція швабських селян, частина яких прийшла з Банату, не отримавши там змоги поселитися. Другою великою хвилею міграції німців на Буковину вважається розселення німців–богемців в середині XIX століття, переважно на великих приватних землеволодіннях та в горах Карпатах. Німці стали першими на Буковині професійними ремісниками: слюсарями, годинникарями, ювелірами, чинбарями, кушнірами, каретними майстрами, бляхарями, столярами, теслярами, броварями, каменярами. За першим австрійським переписом населення 1869 року, загальне число жителів Буковини становило 533 964 чоловік, серед яких налічувалось 10 479 євангельських та 29 502 католицьких німців. У Чернівці переселилися німецькі чиновники, вчителі, священики, лікарі, які утворили значну частину чернівецької еліти. Відомо, що мережа німецьких поселень Буковини утворилася головним чином в другій половині минулого сторіччя, проте аж до кінця XIX століття велика частина німецького населення краю все ще перебувала в стані так званої «національної байдужості». 1897 рік став початком «великого пробудження» та об’єднання усього німецького народу Буковини. 11 квітня відбулися установчі збори, які проголосили про народження великого німецького товариства – Verein der christlichen Deutschen in der Bukowina (Товариство християнських німців Буковини). В цьому товаристві були представлені католики і протестанти, чоловіки і жінки, представники всіх суспільних і професійних станів: службовці, ремісники, промисловці і землевласники, купці і садівники, прислуга і робітники, вчителі та науковці. Напружена і активна діяльність Товариства християнських німців, що кипіла в дванадцяти комітетах, охоплювала майже всі сфери людського життя – господарські й культурні. Буковинські німці зробили великий внесок у соціально–економічний, політичний та культурний розвиток краю, яке припало в основному на другу половину ХІХ – початок ХХ століття. Особливе враження на місцеве населення справляв німецький сімейний устрій та організація общини, якою керувала рада громади. Цей устрій, як і громадське життя німців, спосіб організації праці та дозвілля, певним чином відбилися на місцевих українських та румунських громадах, на формуванні менталітету буковинців. У німецьких костюмах відображається древня історія народу, демонструється відданість традиціям. Німецький костюм символізує ґрунтовність і практичність. Вбрання німецьких чоловіків складалось з чотирьох елементів: сорочка, жилет, піджак і штани з підтяжками або поясом. Довжина штанів часто варіювалась, використовувались штани завдовжки три чверті або ж короткі – довжиною до коліна, які іноді носили з панчохами синього, білого чи сірого кольорів. Особливу увагу німці приділяли вибору капелюха, який іноді не знімали цілими днями. Жіночий німецький костюм не поступався чоловічому за різномаїттям деталей. Він складався з білої блузи, корсету і широкої спідниці в поєднанні з фартухом. Довжина спідниці мала бути не вище, ніж висота пивного келиха під землі (приблизно 27 сантиметрів). Найважливіший елемент вбрання фартух мав бути однотонним, трохи меншої довжини ніж спідниця, але обов’язково оздоблений зборками, складками, стрічками чи мереживом. Студенти-модельєри Наталія Безкоровайна, та Анна-Марія Григоряк під керівництвом викладача Ніни Кучумової відтворили традиційний німецький національний костюм, який дає можливість спостерігати особливості декору та ідентифікує національну приналежність. Строгість в сукупності з простими лініями крою – відмінні риси німецького національного костюма. Оксамитова тканина збагачує зовнішній вигляд костюму, а використання білого кольору символізує щирість та самобутність

Processed with VSCO with m5 preset

Processed with VSCO with m5 preset

Processed with VSCO with m5 preset

Processed with VSCO with m5 preset

Processed with VSCO with m5 preset


Тематичні теги:
Copyright © 2016 - 2021
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
+ 38 (0372) 57-34-09, 57-35-28, 52-47-51, 52-73-00 collegeofdesign.cv@gmail.com
Приймальна комісія ЧКДЕ + 38 (0372) 52-57-38

facebook rss