Каріна Григор’єва: «Студентські роки – це один із найяскравіших періодів мого життя. Я ні на мить не пожалкувала, що обрала саме Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну. Цей вибір став початком мого шляху – цікавого, часом складного, але надзвичайно цінного. За ці чотири роки коледж допоміг мені відкрити власні таланти, зрозуміти свої сильні сторони й повірити в себе. Я намагалась ніколи не зупинятись, навіть коли було важко, і з гордістю можу сказати, що мені вдалося багато чого досягти. Атмосфера в коледжі – це окрема історія. Сюди завжди було приємно повертатись. Я із задоволенням відвідувала різноманітні заходи, які проводились у стінах коледжу – вони надихали, давали нові ідеї, заряджали енергією. Найбільше мені запамʼятався четвертий курс – напевно, тому що саме тоді коледж став для мене по–справжньому рідним. Зʼявилося глибоке усвідомлення свого напрямку, мети, того, куди я йду. Викладачі – це люди, які залишили в моєму серці теплі, щирі спогади. Вони були поруч не тільки як наставники, а й як друзі. А моя група – це окремий маленький світ. Рідна, весела, іноді гучна, іноді спокійна, але завжди щира й справжня. Ми були дуже різні, але саме в цій різності була наша сила. Разом ми пережили безліч моментів – незабутніх і важливих. Коледж відкрив у мені багато нового, допоміг сформуватися як людині. Я надзвичайно вдячна за ці роки – за знання, досвід, підтримку, знайомства й натхнення. Цей період життя назавжди залишиться особливим і дуже дорогим для мене»
Олександра Труфін: «Ще на останніх роках навчання в школі я знала, що далі навчатимусь у цьому коледжі. Особистість моя завжди прагнула до чогось цікавого, до шансу проявити себе, і я безмежно вдячна викладачам за можливість розширити «творчі» горизонти. За ці швидкоплинні чотири роки я змогла знайти однодумців та друзів, спостерігала за високим рівнем професіоналізму викладачів, користувалася їх підтримкою та порадами у процесі навчання. Безліч яскравих заходів, які давали шанс розкрити свій потенціал, залишились у пам’яті приємними спогадами. Конкурси, виставки, «Модні проєкти» – усе це було невід’ємною частиною мого студентського життя, тож я ніколи не сумнівалась у правильності свого рішення обрати саме цей коледж»
Олена Деліцой: «Кожен студентський рік у коледжі дарував мені щось особливе – це період, який залишить найтепліші спогади в моєму серці. Тут я не лише здобула знання за обраною спеціальністю, а й знайшла справжніх друзів, натхнення від викладачів та можливість спробувати себе в різних ініціативах. Це були роки відкриттів, самореалізації й впевнених кроків до моєї мрії. Навчання в коледжі дало мені не лише професійні знання, а й великий життєвий досвід. Окремим досягненням для мене стало те, що завдяки старанням і наполегливості я брала участь у студентських наукових конкурсах та фінансових квестах, отримувала відзнаки за активність у житті коледжу. Найбільше ціную в коледжі викладачів, які щиро вболівають за своїх студентів і завжди готові підтримати та підказати. Саме їхня підтримка, цікаві заняття та поради допомагали мені рухатися вперед. Вірте у себе, не бійтеся брати участь у проєктах і конкурсах, спілкуйтеся з викладачами та цінуйте цей неймовірний період життя – він вартий того, щоб запам’ятатися назавжди»
Олена Вакараш: «Коледж для мене – це не просто навчальний заклад. Це місце, яке стало моїм другим домом, де я виросла, змінилася і відкрила себе по–новому. Я обрала спеціальність «Облік і оподаткування» і не пожалкувала жодного разу. Але найбільше я вдячна не лише за знання, а за людей, яких тут зустріла. Саме тут я знайшла справжніх друзів. Тих, з ким було смішно до сліз, з ким можна було поговорити по душах, підтримати одне одного в найрізніших ситуаціях. Гуртожиток навчив мене самостійності, терпінню і ще більше – дружбі. Ми ділили кімнати, їжу, радість і навіть інколи сльози. Але саме це робило наше студентське життя таким справжнім. Окреме місце в моєму серці займає участь у студентській раді. Я була керівником спортивного сектора – і це була не просто посада, а справа, яка мене надихала і якою я жила. Ми багато чого змінили у спортивному житті коледжу. Я пишаюся тим, що ми разом відродили спортивний дух: проводили змагання, активності, а також брали участь в змаганнях з іншими коледжами, де з кожним разом покращували результати. Було складно, але ще більше – цікаво. Коли бачиш, як студенти з азартом виходять на майданчик – розумієш, що це все недарма. Тепер, коли наближається випуск, в мене на серці тепло, але й трохи щемно. Здається, ніби ще вчора я тільки переступила поріг цього коледжу, а вже сьогодні – прощаюсь. Але йду з вдячністю – за кожен день, за кожну людину, за кожен урок, який я тут отримала. Мій коледж назавжди залишиться в моєму серці».
Ніка Соколовська: «Коли я ще була абітурієнткою, я страшенно боялась невідомості: чи буду отримувати задоволення від навчання, чи матиму друзів й чи взагалі правильно я обрала професію? Думаю, ці переживання та сумніви знайомі кожному на початку. Але дійсність виявилась набагато кращою, ніж я собі уявляла. Саме тут, у коледжі, я здобула безцінні знання, знайшла чудових друзів, брала участь у різноманітних заходах, зрозуміла, що аж ніяк не помилилась у виборі професії, впевнилась у власних силах й можливостях. Найважливіше, що я отримала, це, звісно, неповторний досвід та теплі спогади, які назавжди залишуться в моєму сердечку. Я настільки зріднилась з цим місцем, що мені дуже тяжко й сумно залишати його. Хочеться окремо подякувати викладачам не тільки за їхній професіоналізм, але й за людяність, підтримку та розуміння студентів. А також моїм любим куропаточкам з групи 4–182Б за ці незабутні студентські роки, які ми провели разом (особливо Сані, Еві, Насті та Мар’яні, люблю вас). Порада для тих, хто це читає, – вчіться, живіть, кохайте і не бійтесь випробувати нове. З любов’ю ваша Ніця»
Данило Фока: «Я в захваті. Саме так коротко можна описати мої враження від 3–х років, проведених у нашому коледжі, хоча, звісно, усі враження неможливо вмістити в одне речення. Після школи цей коледж став ковтком свіжого повітря, подарував таке відчуття, наче до нього і не жив по-справжньому. Нові люди, нові друзі, викладачі, які справді навчають і горять своєю справою – це все і не тільки я зустрів саме тут, і якщо мене колись хтось спитає, в який коледж краще йти в Чернівцях, я не зможу порекомендувати інший коледж, тому що всі спогади, емоції і знання, які я отримав тут, неможливо ні з чим зрівняти. Я багато чого навчився, багато з чим впорався і це був незамінний досвід. І в кінці залишається лише неймовірно добрий теплий сум за друзями, за навчанням тут… Так, трохи сумно від того, що потрібно з цим усім попрощатись, але спогади про ці часи залишаться в моїй пам’яті назавжди»
Каріна Гоменюк: «Ось і все. Мої студентські роки в коледжі добігають кінця, але саме цей період мого життя запамʼятався найбільше. Коледж став для мене другим домом, де я зустріла неймовірних людей – і серед студентів, і серед викладачів. Саме тут я зрозуміла, ким хочу бути і куди рухатись далі. Але, мабуть, найбільше запам’ятався перший день практики – тривожно, цікаво і дуже по–дорослому. А ще назавжди в пам’яті – наші студентські заходи – багато сміху, креативу і командного духу. Цінуйте час у коледжі, беріть участь у всьому, що пропонують, не бійтеся запитувати і пробувати. Тут кожен має шанс стати кращою версією себе!»
Аліна Стругар: «Я випускниця Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну спеціальності «Облік та оподаткування». Коледж дав мені ґрунтовні знання та розвинув практичні навички у сфері фінансів. Досвід ведучої на заходах коледжу удосконалив мої комунікативні здібності та впевненість. Під час навчання я отримала не лише фахові знання, а й цінні навички критичного мислення, набула вміння працювати в команді. Майбутнім студентам раджу бути активними та використовувати всі можливості для особистісного зростання, адже для цього в коледжі створені всі умови. Я вдячна коледжу за знання, досвід та незабутні спогади, що стали фундаментом для мого майбутнього!»
Каріна Нікіта: «Моє навчання в Чернівецькому фаховому коледжі технологій та дизайну – це період особистісного зростання та професійного становлення. Це був не просто період здобуття знань – це був шлях пошуку себе й справжнього професійного покликання. На початку все здавалося новим, невідомим і трохи бентежним: нові предмети, нові люди, нові виклики… Але з кожним днем, з кожним семестром я ставала впевненішою. Страхи поступово зникали, поступаючись місцем цікавості, захопленню і справжньому бажанню вчитися. Спеціальність «Облік і оподаткування» відкрила для мене зовсім інший світ – світ точних цифр, фінансової відповідальності та структурованого мислення. Я зрозуміла, як важливо мати аналітичне мислення, увагу до деталей і бажання постійно вдосконалюватись. Робота з податковою звітністю, балансовими відомостями та економічними показниками стала не лише частиною навчання, а й справжнім професійним інтересом. Та найбільше я вдячна коледжу за людей, що оточували мене. За щирість, за доброзичливість, за підтримку, яку ми щодня відчували від викладачів. Вони були поруч не лише на парах, а й тоді, коли було важко, коли сумнівалась у собі, коли потрібне було добре слово або щира порада. Я пройшла через багато важливих моментів – участь у конкурсах, курсові, практика, хвилювання перед заліками й захистами. Але найбільше залишиться в пам’яті – це відчуття, що ти частина чогось великого і справжнього. Частина дружньої студентської родини. Попереду – нові цілі: продовження навчання, перші кроки в професії, мрія стати справжнім профі в бухгалтерській справі. Але де б я не була, частинка мого серця завжди залишиться тут – у стінах рідного коледжу, який став стартовим майданчиком для моїх мрій і досягнень»
Катерина Судас: «Навіть не віриться, що позаду вже чотири роки навчання. Здається, зовсім нещодавно я вперше переступила поріг коледжу – з хвилюванням, очікуваннями й мріями. Студентські роки в Чернівецькому фаховому коледжі технологій та дизайну стали для мене не просто періодом навчання – це був час зростання, самореалізації та справжнього натхнення. Коледж став для мене більше, ніж місцем навчання – це мій другий дім, де завжди панує тепла атмосфера, підтримка і справжня творчість. Тут я зустріла людей, які назавжди залишаться в моєму серці. Я щаслива, що навчалася саме тут. За всі роки я завжди намагалась бути прикладом для інших – у навчанні, участі в цікавих заходах, у ставленні до обов’язків. Все вдавалось мені, бо було зігріте любов’ю. Я щиро захоплююсь своїми викладачами – вони для мене не просто наставники, а й друзі, рідні. Вони вірили в мене, надихали, підтримували. Я вдячна кожному, хто був поруч – одногрупникам, друзям, викладачам, адміністрації. Саме завдяки вам я зростала не тільки як фахівець, а й як особистість. Коледж навчив мене дисципліни, витримки, впевненості у власні сили й любові до своєї справи. Я йду з коледжу з теплом у серці, з гордістю за все, чого вдалося досягти, та з величезною вдячністю до кожного, хто був частиною мого шляху. Коледж навчив мене не лише фаху – він допоміг мені стати собою».
Евеліна Косован: «Ще з дитинства я мріяла сторювати одяг, навчитися моделювати та втілювати ідеї в життя. А ще я страшенно любила малювати. Закінчивши школу, я дивилась на фото коледжу та побачила ті самі мольберти, які стояли в 5–ій аудиторії. Саме тоді я зрозуміла, що хочу навчатися саме тут. 4 студентських роки пройшли швидко, хоч було і важко, але це все того варте, повірте. Сумно, що ще трішки – і я вже буду стояти на врученні диплому, згадуючи свої вступні екзамени, обідню перерву біля «Тайстри», хвилювання на модних показах колекцій, полегшення після здачі курсових та хороші незабутні години перебування в коледжі з хорошими людьми. Живіть в моменті та радійте кожній миті свого життя!»
Дарина Гушул: «Навчання в коледжі стало для мене справжнім відкриттям. Це були найкращі чотири роки, наповнені не лише знаннями, а й теплими емоціями, дружніми моментами та незабутніми подіями. Завдяки нашим уважним, розумним і завжди готовими нас підтримати викладачам ми не просто засвоювали матеріал, а й активно розвивали практичні навички. Брали участь у різноманітних олімпіадах та цікавих конкурсах, завжди відкриваючи для себе щось нове та цікаве, це дало особисто мені можливість відчути впевненість у власних силах та творчих здібностях. Коледж став для мене не тільки місцем нових знань, а й місцем, де я познайомилась з дуже творчими і талановитими людьми, моїми одногрупниками та викладачами. Разом ми святкували перемоги, підтримували одне одного в складні моменти й завжди мріяли про майбутнє. Вірю, що цей шлях був лише початком чогось великого. І знаю, що кожен випускник нашого коледжу розуміє та поділяє ці відчуття».
Анастасія Кордунян: «Завершення навчання в коледжі – це важливий етап у моєму житті, це радісна й хвилююча подія водночас. Роки навчання були насичені знаннями, новими знайомствами та незабутніми моментами. Коледж став для мене не лише місцем навчання, а й простором розвитку, підтримки та самореалізації. Навчання в коледжі було насиченим: ми разом творили, сміялися, іноді хвилювались, але завжди йшли вперед. Вдячна викладачам за їхню мудрість і знання, а друзям – за щирість і спільні пригоди. Студентське життя навчило мене відповідальності, командній роботі та вмінню знаходити рішення в складних ситуаціях. Я з теплом згадуватиму кожен день, проведений у стінах нашого коледжу. Це був чудовий старт для мого майбутнього!»
Діана Качула: «Протягом трьох років коледж став для мене великою, затишною родиною, місцем, куди я з радістю приходила, навчалась, комунікувала і відкривалась новому. У стінах коледжу я знайшла не лише знання, а й справжніх друзів, щирих, відкритих людей, з якими разом долала шлях навчання. Щиро дякую викладачам за підтримку, віру в нас та безцінні знання – усе це я беру з собою у майбутнє. Особливо запам’ятались численні конкурси та яскраві заходи, у кожному з яких я намагалась брати участь. Дні завжди були насиченими – саме це мені подобалося найбільше. Не забуду й недоспані ночі, зусилля, які я вкладала в навчання. Але я точно знаю: усе це було не даремно. Модельне агентство «Рута» подарувало мені незабутні емоції, безцінний досвід та впевненість у собі. Завдяки Чернівецькому фаховому коледжу технологій та дизайну я стала відкритішою, сильнішою, натхненнішою. Тепер я готова до нових звершень і не боюся мріяти про більше!»
