VІІІ Педагогічна конференція «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи»
28 січня 2020 року в онлайн режимі відбулася VІІІ Педагогічна конференція «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи». Дискусійна панель конференції стосувалась висвітлення результатів роботи та досвіду педагогічних працівників Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, які атестуються у 2020/2021 навчальному році.
Доповіді, виголошені на конференції, свідчать, що на сьогодні актуальними є питання педагогічної і психологічної компетенцій педагога в менеджменті інновацій, вибору критеріальних ознак педагогічних інновацій для впровадження в практику, модернізації змісту освіти засобами інноваційних підходів до навчання, Web-орієнтованих інформаційно-аналітичних систем як ефективного інструменту технологій дистанційного та змішаного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій навчання і виховання та інших.
Важливе місце учасники конференції відвели проблемам розвитку творчої компетентності особистості в умовах освітніх інновацій, національно-патріотичного виховання молоді, культурного саморозвитку, освіти особистості упродовж життя та формуванню її здорового способу життя тощо.
На конференції у 10–ти доповідях було розглянуто такі питання:
-
Застосування нетрадиційних форм організації навчання історії та соціології. На думку викладача–методиста Галини Андросової саме своєрідна структура нетрадиційного заняття різними способами раціонально поєднує навчальну взаємодію серед учасників освітнього процесу, створює атмосферу творчого пошуку, забезпечує високу активність кожного студента та підводить оригінальні підсумки заняття;
-
Використання фітнесу для формування ціннісно-мотиваційних установок особистості, орієнтованої на здоровий спосіб життя. Викладач фізичного виховання Сергій Головачук проаналізував як змінилися потреби в руховій активності студентів коледжу та як широке застосування фітнесу у навчальних цілях впливає на розвитку фізичних, психологічних і соціальних якостей підростаючого покоління;
-
Використання інноваційних технологій під час викладання фахових дисциплін. Викладач основ технології виробів Марина Грижук поділилася які інноваційні технології вона використовує в процесі курсового та дипломного проектування, які новітні методи обробки та оздоблення застосовує під час викладання навчальних дисциплін «Основи технології виробів» та «Устаткування для виготовлення виробів»;
-
Методи активізації навчання з дисциплін природничого циклу в умовах закладу фахової передвищої освіти. Викладач інформатики і комп’ютерної техніки Максим Дереворіз розкрив питання використання сучасних методів у процесі навчання, реалізації таких принципів викладання як проблемності, погодженості та системності цілей навчання, орієнтованості на наявний досвід, націленості на самонавчання, професійної орієнтованості та зворотного зв’язку;
-
Бізнес-симуляції як складова сучасної економічної освіти. Викладач-методист Світлана Душенко ознайомила з однією із найефективніших освітніх технологій, наголосила на тому, що інтерактивний характер бізнес–симуляцій надає широкі можливості учасникам отримувати та розвивати власні первинні навички з управління компанією: побудови стратегії, вирішення тактичних та операційних завдань – тобто навчитися робити все те, що можна засвоїти лише в практичній діяльності;
-
Застосування проектного методу при викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням у фаховому коледжі. На думку викладача німецької мови Альони Корецької, він вважається одним із перспективних видів навчання тому, що створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. У підсумку підростаюче покоління набуває досвід вирішення реальних проблем і застосування іноземної мови з огляду на майбутнє самостійне життя;
-
Упровадження інтерактивного «прес-методу» в освітній процес при викладанні облікових дисциплін. Викладач облікових дисциплін Галина Лучик переконана, що за умови формування правильного науково-обґрунтованого підходу до впровадження інтерактивного «прес-методу», використання мультимедійних засобів можна залучити до співпраці всіх студентів групи та активізувати їхню мотивацію. Викладач вважає, що основною метою застосування цього методу є надання молодому поколінню можливості під час занять навчитися формулювати й висловлювати власне бачення аргументовано в чіткій та стислій формі з дискусійних питань;
-
Інтелектуальне навчання студентів у сфері фахової передвищої освіти. Викладач фахових дисциплін, заступник директора з навчальної роботи Лілія Навольська відзначила, що викладачі в галузі проектування та моделювання одягу рішуче аргументують користь не лише критичного мислення, але й предметного мислення – філософського, історичного, соціально-наукового, художнього тощо – як головної мети класичної освіти. «З власного досвіду можу зазначити, що методи навчання та програми навчальних дисциплін фахового спрямування в галузі технологій легкої промисловості, тонко балансуючи між дизайнерською функціональністю, модельєрською думкою та художньою естетикою, повинні забезпечувати вимоги здобувачів освіти, потенційних роботодавців та потреби сучасного суспільства. Такий підхід забезпечить фаховість майбутніх модельєрів-конструкторів та їх затребуваність» – зазначила викладач;
-
Методологічні прийоми розвитку та формування критичного мислення студентів під час вивчення дисципліни «Банківські операції». На думку викладача банківських операцій і фінансів Анни Чепишко застосування критичного мислення при вивченні дисципліни «Банківські операції» сприяє формуванню фінансового та економічного мислення особистості, здатної до самоаналізу та осмислення інформації, різних сторін процесів і явищ, а в результаті – прийняття ефективних рішень;
-
Розвиток творчої активності студентів як мотиваційного компоненту в умовах якісної освіти. Викладач фахових дисциплін Тетяна Червінська зазначила, що розробка та виготовлення творчих колекцій студентами коледжу, модні покази та участь у різноманітних конкурсах є ефективним стимулом у навчальній і творчій діяльності, при цьому важливим є не лише використання типових конструктивних, технологічних чи оздоблюючих прийомів, а застосування різноманітних експериментальних методів.
Вже по завершенню конференції, спілкуючись з колегами офлайн, директор коледжу Микола Пекарський наголосив на важливості такого широкого публічного обговорення, співставлення думок, напрацювання пропозицій та рекомендацій щодо питання формування інноваційного освітнього простору.
IV Педагогічна конференція «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи»
31 січня 2017 року
31 січня 2017 року в Чернівецькому коледжі дизайну та економіки пройшла ІV педагогічна конференція на тему «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи». Дискусійна панель конференції стосувалась висвітлення результатів роботи та досвіду педагогічних працівників, які атестуються у 2016-2017 навчальному році.
Одним із основних чинників підвищення якості знань у Чернівецькому коледжі дизайну та економіки є впровадження у практику навчання інноваційних технологій, оновлення змісту освітнього процесу відповідно до сучасних досягнень освіти і науки. Сучасні інноваційні педагогічні технології характеризуються тим, що значно збагачують навчальний процес за рахунок впровадження активних, аналітичних і комунікативних способів навчання та змінюють уяву викладачів і студентів про освітню діяльність, а відповідно забезпечують високий рівень освітнього процесу, формують компетентність майбутніх фахівців.
Педагогічний процес можна розглядати як спільну творчість педагога й студента в ситуації педагогічної взаємодії, у процесі якої відбувається якісне перетворення особистості. І, як зазначила директор коледжу, Алла Василівна Гапей, інноваційна педагогічна діяльність є основою оновлення навчального закладу, ресурсом для зміни змісту освіти і структури освітнього процесу, підвищення показників, які орієнтовані на стимулювання творчого потенціалу студента та викладача. Педагог інноваційної орієнтації − це особистість, яка має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації.
Провідною формою і важливою складовою інноваційної педагогічної діяльності є дискусія, результати якої дають змогу переконатися на підставі педагогічної практики в ефективності нових ідей і технологій, адже для педагогів, які працюють в інноваційному режимі, важливе значення має вивчення педагогічного досвіду колег як джерела інноваційної діяльності. Особливий інтерес вони виявляють до таких його різновидів, як передовий і новаторський педагогічний досвід. Передовий педагогічний досвід — навчально-виховна, організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати у розв´язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових освітніх систем або інтеграції традиційних форм, методів, прийомів і засобів. Головними критеріями передового педагогічного досвіду є актуальність, новизна, результативність, раціональність, та перспективність. Саме тому викладачі коледжу – учасники конференції представили сьогодні власні досягнення результатів у розвитку набутих на основі й у процесі безпосередньої педагогічної діяльності знань і навичок.
Продемонстрований, в результаті проведення ІV педагогічної конференції на тему «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи», процес оновлення, внесення нових елементів індивідуального стилю діяльності педагогів у традиційну систему освітньої практики Чернівецького коледжу дизайну та економіки, підтверджує високий рівень педагогічної творчості, педагогічне винахідництво, що спрямоване на формування творчої особистості й проявляється в чіткому визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Педагогічний досвід колег-викладачів збагачує практику навчання й виховання в коледжі, сприяючи розвитку педагогічної думки, будучи найнадійнішим критерієм істинності вироблених педагогікою теоретичних положень, принципів, правил, методів, форм навчання й виховання.
ІІІ Педагогічна конференція «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи»
25 лютого 2016 року
«Технології завтрашнього дня, потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не зморгнувши оком, усвідомлюючи, «що ціна хліба – це механічне підкорення владі», але людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки у реальності, що швидко змінюється»
О.Тоффлер
Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Важливу роль у цьому складному процесі відіграють інноваційні технології, які допомагають викладачу вирішувати конкретні завдання, забезпечують загальний розвиток, що скерований на формування й утвердження інтелектуальних, креативних, моральних, естетичних якостей студентів і сприяють їх професійному розвитку та зростанню, відповідно до вимог сучасного суспільства. Впровадження інновацій неможливе без педагогів, які володіють системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогам інноваційного спрямування властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором. В організації інноваційних пошуків важливим є вибір актуальної науково-педагогічної теми, чітке формулювання мети і завдань творчої діяльності як усього колективу, так і кожного педагога зокрема, оптимальний розподіл і корпорація праці.
25 лютого 2016 року в Чернівецькому коледжі дизайну та економіки пройшла ІІІ Педагогічна конференція «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи». Дискусійна панель конференції стосувалась висвітлення результатів роботи педагогічних працівників, які атестуються у 2015/2016 навчальному році. «Професіоналізм педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, без чого неможливе забезпечення нової якості освіти, яка напряму впливає на формування компетентностей та успішності студентів» – саме так звернулась директор коледжу Алла Василівна Гапей у вітальному слові до учасників педагогічної конференції.
Власний педагогічний потенціал представили викладачі коледжу:
Галина Денисівна Андросова – викладач історії та соціології, викладач-методист, вважає, що на сучасному етапі пріоритетними напрямами вдосконалення освітнього процесу є розвиток індивідуального навчання, створення електронної бази методичного забезпечення викладання суспільних дисциплін. Вона презентувала власне бачення реалізації таких основних стратегій роботи з обдарованими студентами як стратегія «дослідницького навчання» (головна мета якого є активізація навчання, надання йому дослідницького характеру), стратегія «проблематизації» (передбачається орієнтація на постановку перед студентами проблем різного характеру), стратегія «індивідуалізації» (створення умов для розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу).
Головачук Сергій Миколайович, викладач фізичної культури, зазначив, що фізичне виховання в освітній сфері як складова частина загальної системи виховання повинне забезпечити розвиток фізичного, морального здоров’я, комплексний підхід до формування розумових і фізичних якостей особистості, фізичну і психологічну підготовку до активного життя. Тому, на думку Сергія Миколайовича, доцільно поряд із традиційними засобами у рамках академічних форм фізичного виховання використовувати нетрадиційні види рухової активності, як додаток до основної гімнастики, а наслідком буде гармонійний фізичний розвиток, зміцнення здоров’я, поступове підвищення моральної, інтелектуальної, естетичної і трудової культури підростаючого покоління.
Дереворіз Максим Володимирович, викладач інформатики та комп’ютерної техніки, зауважив, що інформатизація сучасної освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Максим Володимирович повідомив, що в своїй практиці для пояснення нового матеріалу активно використовує нову інформаційну технологію Web-квест. Це спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації в мережі Інтернет за вказаними адресами. Викладач переконаний, що дана технологія сприяє розвитку критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації.
Душенко Світлана Анатоліївна, викладач фінансово–економічних дисциплін впевнена, що з метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності студентів, пошуку раціональних методів і шляхів розв’язування завдань навчально-виховного процесу доцільно використовувати інформаційно-комп’ютерні технології на всіх типах занять (особливо занять з вивчення нового матеріалу, узагальнення, систематизації та контролю знань). Світлана Анатоліївна зазначила, що її практичний досвід показує, що саме завдяки мультимедійному супроводу занять, який містить багатий фактичний та ілюстративний матеріал для використання в процесі навчання, має чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідає навчальній програмі й легко активізується на комп’ютері, викладач економить до 30% навчального часу, а очевидними перевагами мультимедійного заняття є посилення наочності при проведенні, наприклад, аналізу виконання бюджету, стану державного боргу, динаміки валютного курсу тощо.
Молофій Анна Іллівна, викладач основ креслення та основ конструювання виробів, акцентувала увагу всіх присутніх на тому, що для того, щоб сьогоднішній студент опанував системою професійних і особистісних компетенцій, необхідно збудити у нього потребу у самовдосконаленні, озброїти відповідним досвідом, умінням оцінювати власні досягнення. Однією з психологічних особливостей студентського життя є його висока «кризова насиченість», адже студенти в процесі навчання в тому чи іншому ступені переживають особистісні і професійні кризи. Всі ці особливості студента співпадають з юнацьким становленням та можуть істотно ускладнити вироблення дослідницьких позицій участі в навчальному процесі, а використання технології проектного навчання, як гнучкої моделі організації навчального процесу, зорієнтоване на творчу самореалізацію особистості студента шляхом розвитку його інтелектуальних та фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей в процесі створення нових моделей виробів.
Навольська Лілія Василівна, викладач фахових дисциплін спеціальності «Моделювання та конструювання промислових виробів», вважає, що на даному етапі розвитку системи освіти необхідні принципово нові способи та методи взаємодії викладачів та студентів, що забезпечать ефективне досягнення результату педагогічної діяльності. Оскільки сучасне інформаційне суспільство поступово перетворюється на смарт-суспільство, в якому використання послуг та технічних засобів Інтернету призводить до якісного оновлення освіти, теоретичні аспекти, дизайн і використання цифрових, інтерактивних мультимедійних матеріалів у навчальному процесі є найбільш затребуваними. Лілія Василівна презентувала Smart-посібник з «Основ конструювання виробів», концептуальною основою якого є велика кількість різних джерел інформації, різноманітних дидактичних матеріалів та мультимедійних ресурсів. Даний Smart-посібник дозволяє налаштувати студента на роботу, навіть віддалено, через вирішення завдань на персональному комп’ютері і дає можливість студенту постійно перебувати на зв’язку з викладачем, оскільки передбачає спілкування за допомогою електронної пошти.
Семенюк Микола Степанович, викладач основ філософських знань, зазначив, що наявність інноваційного потенціалу педагога визначають саме творча здатність генерувати нові ідеї, високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна глибина і різнобічність інтересів викладача, його відкритість всьому новому, що базується на толерантності, гнучкості та широті мислення. Микола Степанович продемонстрував як застосування освітніх технологій особистісно-орієнтованого навчання, групового (колективного) навчання, розвивального навчання та технології розвитку критичного мислення сприяє соціалізації студентської молоді та виховує такі громадянські риси, як правова відповідальність, ініціативність, громадянська активність та національна самосвідомість. При цьому процес організовується таким чином, що студенти вчаться спілкуватися, взаємодіяти один з одним і іншими людьми, вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу різноманітних ситуацій та відповідної інформації.
Шеремета Ярослава Петрівна, викладач історії та політології, переконана, що сьогодні педагог є не просто транслятором наукової інформації, він став дослідником, «генератором» нових знань та ідей. Важливого значення набули такі якості особистості як готовність до безперервного навчання, креативність, бажання здійснювати науково–дослідницьку діяльність, вміння планувати та бачити перспективи. На думку Ярослави Петрівни, в умовах глобалізації, інформатизації, технологізації освіти та інтеграції науки найбільше користуються попитом не просто висококваліфіковані кадри, але ті, що можуть самостійно орієнтуватися в потоці інформації, що постійно змінюється, які здатні порівнювати, аналізувати, узагальнювати та знаходити найкращі рішення, тобто проводити дослідження в різних галузях знань. І саме участь викладачів у науково–дослідній роботі є важливою умовою для їх професійного зростання, підвищення ефективності і результативності їх педагогічної діяльності.
Чепишко Анна Олександрівна, викладач фінансів та банківських операцій, впевнена, що сучасна мета фінансової освіти – це формування фінансового мислення як пізнання економічної дійсності, усвідомлення свого місця в ній, засвоєння норм цивілізованої економічної поведінки та фінансової культури. Анна Олександрівна вважає, що саме використання інтерактивних технологій при викладанні фінансово–економічних дисциплін дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особистості, так і громадської думки студентського колективу, поповнювати арсенал фінансових та банківських термінів, якими студент апелює. А інтерактивне навчання, як спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, дає змогу викладачу створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Представлений на конференції педагогічний досвід колег–викладачів збагачує практику навчання й виховання в коледжі, сприяючи розвитку педагогічної думки, будучи найнадійнішим критерієм істинності вироблених педагогікою теоретичних положень, принципів, правил, методів, форм навчання й виховання.