28 січня в онлайн режимі відбулася VІІІ Педагогічна конференція «Педагогічні інновації: ідеї, проекти, досвід роботи». Дискусійна панель конференції стосувалась висвітлення результатів роботи та досвіду педагогічних працівників Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, які атестуються у 2020/2021 навчальному році.
Доповіді, виголошені на конференції, свідчать, що на сьогодні актуальними є питання педагогічної і психологічної компетенцій педагога в менеджменті інновацій, вибору критеріальних ознак педагогічних інновацій для впровадження в практику, модернізації змісту освіти засобами інноваційних підходів до навчання, Web-орієнтованих інформаційно-аналітичних систем як ефективного інструменту технологій дистанційного та змішаного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій навчання і виховання та інших.
Важливе місце учасники конференції відвели проблемам розвитку творчої компетентності особистості в умовах освітніх інновацій, національно-патріотичного виховання молоді, культурного саморозвитку, освіти особистості упродовж життя та формуванню її здорового способу життя тощо.
На конференції у 10–ти доповідях було розглянуто такі питання:
-
Застосування нетрадиційних форм організації навчання історії та соціології. На думку викладача–методиста Галини Андросової саме своєрідна структура нетрадиційного заняття різними способами раціонально поєднує навчальну взаємодію серед учасників освітнього процесу, створює атмосферу творчого пошуку, забезпечує високу активність кожного студента та підводить оригінальні підсумки заняття;
-
Використання фітнесу для формування ціннісно-мотиваційних установок особистості, орієнтованої на здоровий спосіб життя. Викладач фізичного виховання Сергій Головачук проаналізував як змінилися потреби в руховій активності студентів коледжу та як широке застосування фітнесу у навчальних цілях впливає на розвитку фізичних, психологічних і соціальних якостей підростаючого покоління;
-
Використання інноваційних технологій під час викладання фахових дисциплін. Викладач основ технології виробів Марина Грижук поділилася які інноваційні технології вона використовує в процесі курсового та дипломного проектування, які новітні методи обробки та оздоблення застосовує під час викладання навчальних дисциплін «Основи технології виробів» та «Устаткування для виготовлення виробів»;
-
Методи активізації навчання з дисциплін природничого циклу в умовах закладу фахової передвищої освіти. Викладач інформатики і комп’ютерної техніки Максим Дереворіз розкрив питання використання сучасних методів у процесі навчання, реалізації таких принципів викладання як проблемності, погодженості та системності цілей навчання, орієнтованості на наявний досвід, націленості на самонавчання, професійної орієнтованості та зворотного зв’язку;
-
Бізнес-симуляції як складова сучасної економічної освіти. Викладач-методист Світлана Душенко ознайомила з однією із найефективніших освітніх технологій, наголосила на тому, що інтерактивний характер бізнес–симуляцій надає широкі можливості учасникам отримувати та розвивати власні первинні навички з управління компанією: побудови стратегії, вирішення тактичних та операційних завдань – тобто навчитися робити все те, що можна засвоїти лише в практичній діяльності;
-
Застосування проектного методу при викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням у фаховому коледжі. На думку викладача німецької мови Альони Корецької, він вважається одним із перспективних видів навчання тому, що створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. У підсумку підростаюче покоління набуває досвід вирішення реальних проблем і застосування іноземної мови з огляду на майбутнє самостійне життя;
-
Упровадження інтерактивного «прес-методу» в освітній процес при викладанні облікових дисциплін. Викладач облікових дисциплін Галина Лучик переконана, що за умови формування правильного науково-обґрунтованого підходу до впровадження інтерактивного «прес-методу», використання мультимедійних засобів можна залучити до співпраці всіх студентів групи та активізувати їхню мотивацію. Викладач вважає, що основною метою застосування цього методу є надання молодому поколінню можливості під час занять навчитися формулювати й висловлювати власне бачення аргументовано в чіткій та стислій формі з дискусійних питань;
-
Інтелектуальне навчання студентів у сфері фахової передвищої освіти. Викладач фахових дисциплін, заступник директора з навчальної роботи Лілія Навольська відзначила, що викладачі в галузі проектування та моделювання одягу рішуче аргументують користь не лише критичного мислення, але й предметного мислення – філософського, історичного, соціально-наукового, художнього тощо – як головної мети класичної освіти. «З власного досвіду можу зазначити, що методи навчання та програми навчальних дисциплін фахового спрямування в галузі технологій легкої промисловості, тонко балансуючи між дизайнерською функціональністю, модельєрською думкою та художньою естетикою, повинні забезпечувати вимоги здобувачів освіти, потенційних роботодавців та потреби сучасного суспільства. Такий підхід забезпечить фаховість майбутніх модельєрів-конструкторів та їх затребуваність» – зазначила викладач;
-
Методологічні прийоми розвитку та формування критичного мислення студентів під час вивчення дисципліни «Банківські операції». На думку викладача банківських операцій і фінансів Анни Чепишко застосування критичного мислення при вивченні дисципліни «Банківські операції» сприяє формуванню фінансового та економічного мислення особистості, здатної до самоаналізу та осмислення інформації, різних сторін процесів і явищ, а в результаті – прийняття ефективних рішень;
-
Розвиток творчої активності студентів як мотиваційного компоненту в умовах якісної освіти. Викладач фахових дисциплін Тетяна Червінська зазначила, що розробка та виготовлення творчих колекцій студентами коледжу, модні покази та участь у різноманітних конкурсах є ефективним стимулом у навчальній і творчій діяльності, при цьому важливим є не лише використання типових конструктивних, технологічних чи оздоблюючих прийомів, а застосування різноманітних експериментальних методів.
Вже по завершенню конференції, спілкуючись з колегами офлайн, директор коледжу Микола Пекарський наголосив на важливості такого широкого публічного обговорення, співставлення думок, напрацювання пропозицій та рекомендацій щодо питання формування інноваційного освітнього простору.