До Дня міста студенти і викладачі Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну влаштовують екскурс в історію моди. Від сьогодні ми щодня цього тижня представлятимемо костюми різних національних груп населення, які проживали і проживають на території Чернівецької області і міста Чернівців. Історичну реконструкцію здійснили студенти спеціальності «Моделювання та конструювання виробів легкої промисловості» в процесі виконання дипломних проектів. Принагідно зазначимо, що виготовлені костюми вже найближчим часом будуть передані Чернівецькому обласному краєзнавчому музею для експозиції.

Отже, #деньперший. Костюми старообрядників Буковини

Історична довідка: Окремий етнос, відомий як «старообрядники» чи «старовіри», сформувався на території Буковини і Бессарабії наприкінці XVIII століття. Так називали віруючих, які після проведених Московським патріархом Никоном на початку XVIII століття релігійних реформ, зберегли культові традиції православ’я, за що і переслідувалися церквою і царизмом. Рятуючись від релігійних переслідувань, старообрядники змушені були шукати притулку або в глибокій та недоступній Сибірі, або на українських, молдавських, румунських чи польських землях. На Буковині старообрядники з’явились приблизно у 1780 році, після її приєднання до Австрійської імперії. Габсбурги відомі своєю толерантністю до всіх конфесій, у 1783 році надали дозвіл на поселення старообрядників на Буковині. Від кінця ХVIII століття і до наших днів невелике село Біла Криниця Глибоцького району, розташоване у самого кордону з Румунією, є одним з найвідоміших культових місць Буковини і центром поселення старообрядників. Вони жили здебільшого в окремих оселях. Від місцевого українського населення відрізнялися як віровизнанням (та обрядом), так і мовою, будовою та внутрішнім оформленням хат, побутово–економічним устроєм. Основним зайняттям старообрядників було сільське господарство (хліборобство, городництво, садівництво), різні види ремесел й промисловості, торгівля. Самобутність й виразність старообрядництва завжди привертали увагу дослідників. От і студенти коледжу Ірина Колесник і Кристина Тринта під керівництвом викладача Ніни Кучумової зробили спробу дослідити історичний одяг старообрядників, хоча із сумом констатують, що автентику традиційного одягу на сьогодні втрачено. Та, не зважаючи на це, студентам вдалося у спроектованих костюмах передати історичні особливості народного вбрання для жінки та чоловіка. Для чоловіка запропоновано довгу руську сорочку, оздоблену тасьмою з тканим орнаментом, яка одягається поверх штанів та підперезується паском, а для жінки – довгий сарафан з центральним оздобленням мереживом, який одягається на білу з домотканого полотна сорочку з довгими рукавами